ЗВІТ З ЄДИНОГО ПОДАТКУ (ЄП) 4 ГРУПИ

Щоб стати платником єдиного податку 4 групи, виробник с.-г. продукції повинен дотримуватись визначеного переліку вимог.  Зокрема, подавати до ДФС відповідний пакет документів. Тому в цій статті розглянемо правила заповнення окремих документів, що входять до цього пакету.

 

Документи для ЄП 4 групи

Згідно п.п. 295.9.1 ПКУ, щоб стати платником ЄП 4 групи, суб’єкт господарювання повинен подати відповідний пакет документів не пізніше 20 лютого. Звідси випливає, що останнім днем подання є 20.02.2019 р., проте, щоб уникнути проблем, краще подати документи днем раніше хоча б на один день, оскільки п.п. 298.8.1 ПКУ зазначений термін до 20 лютого.

Перелік документів, які необхідно подати юридичним особам, наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Документи для звітування платника ЄП 4 групи

Перелік документів	Куди подають
1. Загальна декларація з ЄП та додаток 1 до неї «Відомості (довідка) про наявність земельних ділянок»	органу ДФСУ за своїм місцезнаходженням (місцем  перебування на податковому обліку)
2. Звітна декларація з ЄП та додаток 1 до неї «Відомості (довідка) про наявність земельних ділянок»	органу ДФСУ за місцем розташування земділянки
3. Розрахунок сільгоспчастки	органам ДФСУ за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок

 

Увага! Подаючи звітність за 2019 рік, слід використовувати наступні форми:

—  Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи та додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до неї, затверджені наказом Мінфіну від 19.07.2015 р. № 578;

— Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772.

В наступному пункті поговоримо про те, як правильно заповнювати перелічені вище документи.

 

Декларація з ЄП 4 групи

 

Загальна декларація

В цьому документі вказується інформація про всі земельні ділянки:

- які суб’єкт господарювання використовує у своїй сільськогосподарській діяльності. Якщо ділянка не використовується підприємством у сільгоспдіяльності (Наприклад: земля здається в оренду неплатнику ЄП 4 групи), то її площу відображати в декларації не слід (ЗІР, категорія 108.02.05 БЗ);

- на які належним чином оформлене право власності або користування (лист ГУ ДФС у Донецькiй обл. від 17.12.2018 р. № 5258/ІПК/05-99-12-04-14, 108.02.02 БЗ).

В загальній декларації юридичні особи зазначають площу сільськогосподарських угідь і нараховують податок незалежно від того до якої територіальної громади вони входять. Також значення не має розмір земельних ділянок, за які нараховується податок – однаковий підхід і до 0,1 га, і для 100 га.

Загальна декларація складається з двох частин: шапка і таблична частина.

У шапці зазначається:

- графа «Порядковий номер за рік» - порядковий номер цієї декларації. Нумерація проводиться окремо по типу декларацій незалежно від контролюючого органу, до якого вони подаються. Але декларація з типом «Загальна» подається один раз, тому в цій графі ставиться «1»;

- графа «01 Загальна» - ставиться позначка «Х»;

- графа «за ___ рік» - вказується рік, за який подається декларація (в даному випадку – 2019);

В інших графах шапки вказується всім відома інформація, зокрема:

- реєстраційні дані про підприємство;

- податковий орган, до якого подається декларація;

- код КОАТУУ органу місцевого самоврядування, на якому розміщена ділянка (графа 9) – оскільки йдеться про заповнення загальної декларації, то сільгоспвиробник зазначає код органу місцевого самоврядування зо основним місцем обліку платника.

 

Таблична частина

Тут платник повинен нарахувати податок у розрізі кожної земельної ділянки і вивести загальну суму податку за всі ділянки, що знаходяться у власності або користуванні і використовуються у сільськогосподарській діяльності.

Перш ніж заповнювати табличну частину загальної декларації, треба погрупувати всі наявні земельні ділянки за категоріями: рілля, сіножаті, багаторічні насадження, землі водного фонду. Наступний крок – ділянки однієї категорії погрупувати на землі з однаковими нормативно грошовими оцінками (НГО). Це слід зробити, оскільки при нарахуванні податку на конкретні ділянки певної категорії, якщо вони мають однакову НГО, то сума наводиться в одному рядку.

Звідси випливає, що, визначаючи загальну суму єдиного податку, платник спочатку нараховує податок в розрізі кожної земельної ділянки та/або групи ділянок, які мають однакову НГО і належать до однієї категорії сільськогосподарських земель. Потім дані слід підсумувати за всіма земельними ділянками і таким чином вивести загальну суму податку та записати її у рядку 3.

Зверніть увагу! Щоб інформація про нарахований податок потрапила до рядку 3 табличної частини декларації, слід правильно розрахувати суму податку за кожною ділянкою окремо або групою ділянок. що мають однакову НГО.

Детальніше про заповнення окремих рядків табличної частини декларації в таблиці 2

Таблиця 2

Заповнення табличної частини загальної декларації платників ЄП

Код колонки	Назва показника	Порядок заповнення
3	Площа земельної ділянки	У цій колонці зазначаєте площу земділянки або групи земділянок, які мають однакову НГО, у гектарах із чотирма десятковими знаками після коми. До відома! При заповненні к. 3 ряд. 3 (тобто в тому рядку, де відображається узагальнююча інформація про нарахований податок) слід пам’ятати, що показник, який буде у ньому відображений, має збігатися з показниками рядків 1.1.0, 1.2.0, 1.3.0, 1.4.0, 2.0 графи 11 додатку до декларації «Відомості про наявність земельних ділянок»
4	Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки	Відображаєте дані про розмір НГО одиниці площі (тобто 1 гектара) по кожній категорії земель або групі земділянок, які мають однакову НГО за 1 га, в гривнях з двома десятковими знаками. До відома! З 01.01.2019 р. почала діяти нова НГО земель сільгосппризначення. Тому, щоб дізнатися НГО сільгоспугідь, варто або отримати довідку про НГО у місцевому органі Держгеокадастру, або відшукати розмір НГО певної земділянки на порталі «Загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення» (https://ngo.land.gov.ua/uk/about/). При цьому, оскільки НГО почала діти з 01.01.2019 р., проводити її індексацію при розрахунку податку на 2019 рік не потрібно
5	Ставка податку	Зазначаєте розмір ставки ЄП 4 групи для відповідної категорії земель у відсотках. Розмір ставок ЄП 4 групи можна відшукати у п. 293.9 ПКУ.
6	Річна сума податку	У цій колонці аграрій має провести розрахунок річної суми податкових зобов’язань з ЄП 4 групи. Розраховуєте податок за такою формулою: к. 3 х к. 4 х к. 5 / 100. Такий розрахунок слід проводити в розрізі кожного рядка, в якому відображується інформація про конкретну земділянку чи групу земділянок, у яких одна і та ж сама НГО. Такі правила заповнення не стосуються тільки ряд. 3 табличної частини. Щоб знайти річний розмір податку, аграрію слід підсумувати показники колонки 6 усіх рядків табличної частини, в яких нараховано розмір ЄП 4 групи
7–10	І квартал ІІ квартал ІІІ квартал IV квартал	Щоб заповнити ці колонки, аграрію слід загальну річну суму ЄП 4 групи, що відображена у кол. 6, розподілити в розрізі кварталів відповідно до пропорції сплати податкових зобов’язань, що наведена у п.п. 295.9.2 ПКУ. А саме: у I та ІІ кварталі — по 10 % річної суми, у III кварталі — 50 %, а у IV кварталі — 30 %. Щоб заповнити ці колонки, слід використовувати формули розрахунку, що наведені у назвах таких колонок. Такі правила заповнення не стосуються тільки ряд. 3 табличної частини. Щоб знайти квартальний розмір податку, аграрій має підсумувати показники відповідної колонки усіх рядків, у яких нараховано розмір ЄП 4 групи

 

Зверніть увагу! Таблична частина декларації містить 10 рядків. Але рядки 4-10 призначені лише для виправлення помилок, допущених в попередніх деклараціях. Тому при звітуванні на рік вперед вони заповнюватись не будуть (Приклад заповнення наведений на рисунку 1).

Після заповнення табличної частини загальної декларації з ЄП 4 групи слід заповнити поля, що знаходяться під нею. У них треба поставити позначку «Х» навпроти того документа, який подається разом з цією декларацією. Юридична особа ставить позначку «Х» в обох полях.

Рис. 1. Приклад заповнення табличної частини загальної декларації

 

Звітна декларація

На відміну від загальної декларації, де інформація вказується по всіх земельних ділянках незалежно від їх місцезнаходження, у звітній декларації нарахований податок зазначається у розрізі груп земель, які належать до одного органу місцевого самоврядування (код КОАТУУ один). Це означає, що виробник сільськогосподарської продукції, який має земельні ділянки в різних селищних радах (коди КОАТУУ різні), має подавати окрему звітну декларацію на кожну з груп земельних ділянок до контролюючого органу, якому підконтрольні згадані вище селищні ради. Тобто кількість звітних декларацій залежить від кількості селищних рад, на яких розташовані земельні ділянки.

Важливо! Навіть, якщо всі земельні ділянки сільгоспвиробника знаходяться на території однієї селищної ради (код КОАТУУ один), то не дивлячись на те, що показники в загальній і звітній деклараціях будуть однакові, подати треба дві декларації до одного контролюючого органу (п.п. 295.9.1 та п.п. 298.8.1 ПКУ). Фіскали пояснюють, що загальна декларація є підставою для реєстрації платником ЄП 4 групи, а звітна – підставою для нарахування податку.

Зверніть увагу! Категорія 108.04 БЗ втратила чинність з 15.08.2018 р.. Вона передбачала можливість подавати тільки одну декларацію, якщо сільгоспвиробник і у минулому році був платником ЄП 4 групи.

Заповнення звітної декларації відбувається за схожим алгоритмом, що і заповнення загальної декларації, проте мають місце і певні нюанси:

1) при заповненні шапки звітної декларації сільгоспвиробник має вказати позначку «Х» у графі «04 Загальна», а у графі 9 – код КОАТУУ того органу місцевого самоврядування, на території якого розміщені земельні ділянки, податок за які він нараховує у табличній частині декларації;

2) Таблична частина звітної декларації заповнюється так само як і у загальній. Відмінність тільки в тому, що в кожну окрему звітну декларацію потраплять земельні ділянки, які знаходяться на території однієї територіальної громади (код за КОАТУУ один), а не всі землі, які суб’єкт господарювання використовує у сільгоспдіяльності.

 

Додатки до декларації

 

Відомості про земельні ділянки

Як зазначено у таблиці 1, сільгоспвиробники разом і з загальною, і зі звітною деклараціями подають додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок». У відповідному полі табличної частини декларації обов’язково ставиться відмітка про його подачу.

У додатку 1 зазначається інформація про кожну земельну ділянку, щодо якої був нарахований податок у табличній частині декларації. 

Незважаючи на те, що в декларації інформація наводиться за всіма ділянками, які мають однакову НГО, в одному рядку, в додатку слід зазначати дані по кожній земельній ділянці окремо. З цим не має бути ніяких проблем, оскільки в додатку вказується загальнодоступна кожному сільгоспвиробнику інформація про землю. А саме:

- колонки 3-5 – інформація про документи, що підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою. Дані беруть із правовстановлюючих документів на землю;

- колонки 6-7 – інформація про держреєстрацію речових прав на земельну ділянку (дата реєстрації і номер запису про реєстрацію). Дані беруть із свідоцтва про реєстрацію речових прав;

- колонка 8 – кадастровий номер земельної ділянки (19-значний). Беруть у правовстановлюючих документах на землю;

- колонки 9-10 – інформація про місце розташування земельних ділянок. В колонці 9 зазначається код регіону, в якому знаходиться земельна ділянка. Відповідно до категорії 108.02.05 БЗ код регіону є двозначним, але деякі місцеві податківці рекомендують наводити чотиризначний код регіону. Тому краще наводити і код області, і код регіону. В колонці 10 вказується код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- колонка 11 – площа земельної ділянки. Дані беруть із правовстановлюючих документів або на порталі «Загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення» (https://ngo.land.gov.ua/uk/about/).

Важливо! У додатку є узагальнюючі рядки, де підсумовується площа земельних ділянок по окремих категоріях.

Важливо! Площа землі вказана в додатку має збігатися з площею землі вказаною у колонці 3 рядку 3 декларації ЄП 4 групи.

Рис. 2. Приклад заповнення додатка 1 до декларації ЄП 4 групи

 

Розрахунок сільгоспчастки

Виробник сільськогосподарської продукції (юридична особа) зобов’язаний разом із загальною і звітною деклараціями подати Розрахунок сільгоспчастки. У ньому обчислюється питома вага виручки від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (сільгоспдохід) у загальній сумі валового доходу.

Щоб розрахувати цей показник, слід взяти інформацію про отриманий дохід в минулому році. В нашому випадку для становлення платником ЄП 4 групи в 2019 році треба використати дані за 2018 рік.

Заповнити форму Розрахунку сільгоспчастки не складе труднощів, оскільки вона не змінилась порівняно з минулорічною.

Зверніть увагу! До сільгоспдоходу вноситься лише дохід отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції, в тому числі виробленої на давальницьких умовах із сировини власного виробництва (п.п. 298.8.3 ПКУ та рядок 1.7 Розрахунку сільгоспчастки).

З викладеного вище випливає, що до сільгоспдоходу не потрапляє дохід від надання сільгосппослуг (оранка, збирання врожаю). Він входить лише до загального доходу і, відповідно, зменшує сільгоспчастку. Виняток діє лише для сільськогосподарських підприємств, які утворилися шляхом злиття, приєднання, перетворення або виділення. Вони мають право до сільгоспдоходу включати дохід від надання супутніх послуг (перелік послуг наведено в абз. 6 п.п. 298.8.3 ПКУ).

У рядку 2 Розрахунку сільгоспчастки вказується загальна сума доходу. Для цього достатньо взяти кредитовий оборот за рахунком 79. Проте не вся сума загального доходу, яка вказується в рядку 2, потрапить до розрахунку сільгоспчастки. Із загальних доходів виключаються (наводяться у рядку 3):

- одержані з держбюджету кошти фінансової підтримки (рядок 3.1). Маються на увазі суми бюджетних дотацій, субсидій тощо (наприклад, отримана компенсація за купівлю сільськогосподарської техніки не ввійде ні до сільгоспдоходу, ні до загального доходу);

- дохід отриманий від реалізації основного засобу, який використовувався сільгоспвиробником більше 24 місяців (двох років) до місяця продажу (рядок 3.4);

- дохід від первісного визнання та від зміни вартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції, які обліковується за справедливою вартістю (рядок 3.3), оскільки такі суми не є продажем сільгосппродукції.

Отже, загальний алгоритм розрахунку сільгоспчастки такий:

1 – обчислити розмір сільгоспдоходу;

2 – визначити розмір скоригованого загального доходу;

3 – поділити розмір сільгоспдоходу (рядок 1) на загальний дохід (рядок 4) і помножити на 100.

Щоб бути включеним до Реєстру платників ЄП 4 групи, слід подати пакет документів вчасно (до 20 лютого). Підтвердження про включення до Реєстру можна отримати надіславши заяву у довільній формі за місцем податкового обліку (108.02.06 БЗ). Податкова надасть довідку протягом одного робочого дня з дня надходження заяви про включення до Реєстру платників ЄП 4 групи.

 

Висновки

- для внесення до Реєстру платників ЄП 4 групи треба подати відповідний пакет документів до 20 лютого;

- навіть, якщо всі землі сільгоспвиробника знаходяться на території однієї селищної ради, подавати треба дві декларації – і загальну і звітну;

- для розрахунку сільгоспчастки (має бути не менше 75 %) слід розрахувати сільгоспдохід і загальний дохід (попередньо його скоригувавши на доходи, які не беруть участь у розрахунку).